Педагогічна скарбничка: Самоаналіз діяльності вчителя української мови і літератури та класного керівника

У Підлісненському НВК я працюю з 2009 року. Вчителем української мови та літератури з 1 вересня 2014 року.
Головна мета моєї роботи, як вчителя української мови та літератури та класного керівника – формування зрілої особистості, виховання свідомих і відповідальних громадян в дусі толерантності, відкритих до сприйняття інших культур, здатних цінувати свободу, поважати людську гідність та індивідуальність, що будуватимуть своє життя, спираючись на національні та моральні цінності.
Гуманіст і добротворець В.Сухомлинський заповідав: ”Учитель повинен знати і відчувати, що на його совісті – доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоров’я, щастя кожної людини, яку виховує школа”.
Основні завдання виховання дітей, які я вирішую під час уроків та проведення позакласної роботи :
• набуття знань про народні звичаї та обряди, як основу духовності;
• виховання моральних почуттів, потреб і ставлення до оточуючого;
• формування моральних ідеалів, переконань, стійких навичок і звичок моральної поведінки.
Я знаходжу шляхи розв’язання цих завдань у надбаннях української народної педагогіки, працях В.О.Сухомлинського, творчій спадщині українських філософів та письменників.
Моральне виховання займає одне з центральних місць серед аспектів виховної роботи українського народу. Щоправда, термін „моральність” відносно сучасний. А в народній пам,яті, фольклорних джерелах є значно конкретніші орієнтири: духовність, людяність, милосердя. На думку В.Сухомлинського без любові і поваги до учнів розмови про людяність і гуманність безпідставні.

Проблема,над якою працюю – особистісно зорієнтоване навчання. На сьогодні немає одного погляду на теорію особистісно зорієнтованого навчання та досвід його впровадження. Урок був і залишається основним елементом навчального процесу, але в системі особистісно зорієнтованого навчання , на мою думку, значно змінюється його функція, форма та мета. Учитель не є суб’єктом, який керує об’єктами, а веде діалог, точніше, полілог з учнями, переводить той зміст, яким володіє учень, на наукову основу, тобто він співучасник процесу пізнання. У такому випадку урок підпорядковується не повідомленню й перевірці знань (хоча й це потрібно), а виявленню досвіду учнів щодо засвоєння матеріалу, що викладається.

Список праць із цієї проблеми налічує не одну сотню назв. Та із них можна виокремити декілька обов’язкових ознак, притаманних уроку ОЗОН:

• Урок у системі особистісно зорієнтованого навчання починається з повідомлення учням орієнтованих на конкретний результат цілей, у визначенні яких учитель виходить не тільки зі змісту навчального матеріалу, загальних цілей теми, а й суб’єктного досвіду школяра, для якого ця ціль має бути особистісно значущою.

• На уроці мають бути створені позитивний настрій, відповідна мотивація, ситуація успіху, взаємопідтримки, переважання діалогічної форми спілкування, індивідуальної, парної та групової роботи.

• Забезпечується участь школярів в організації навчальної діяльності через залучення до планування роботи, вибір рівня засвоєння виучуваного матеріалу та способів його фіксації, варіантів завдань, оцінювання результатів.

• Обов'язково повідомляються й запитання та завдання, за якими перевірятиметься рівень знань, умінь і навичок.

• Обов’язковим елементом є рефлексія учня над власною діяльністю: доцільність обраного шляху вирішення поставлених завдань, форм і методів роботи, досягнення чи не досягнення цілей тощо.

Оцінювання школяра проводиться в порівнянні з його попередніми успіхами й планованими цілями, через поцінування успіхів, способів навчальної діяльності, докладених зусиль.

Вчитель має дотримуватися таких вимог:

• чітко формулювати пізнавальні завдання, які можуть бути проблемними, спонукальними до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій;

• зосередити увагу на діяльності слабких, невстигаючих учнів;

• не створювати змагань на швидкість виконання завдань;

• навчати учнів здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самооцінювання.

Отже, функція вчителя на уроці полягає у забезпеченні учням позиції справжнього суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності.

Форми і методи роботи:

* Самостійна та групова навчальна діяльність, в тому числі й у процесі роботи над текстом, пошукові, дослідницькі методи;

* організаційно-ділові ігри;

* застосування опорних конспектів;

* діалогічні та дискусійні методики;

* крупно-блочний метод подачі навчального матеріалу;

Методика проведення деяких видів уроків:

Хмара сподівань

Виробляти мету і проектувати завдання уроку бажано спільно з учнями. Діти залучаються до планування наступної діяльності через попередню роботу (випереджувальні завдання, повідомлення, підготовка унаочнення). Разом з учителем учні складають план роботи, обговорюючи його, визначають показники досягнення визначеної мети (які знання, уявлення, засоби діяльності свідчитимуть про це).

Круговий огляд

На аркушах записано 6-8 запитань про виучуваний твір (аркуші можна розвісити у класі). Група, яка отримала одне запитання протягом 4-5 хвилин обговорює його і записує на звороті відповідь. Потім групи обмінюються аркушами і кожна, за бажанням, на іншому аркуші письмово висловлює своє розуміння проблеми. Робота закінчується, коли кожна група отримає “власний аркуш” й, обговоривши написане іншими групами, озвучить результати

Рольова гра «Ти – оратор»

Капітани одержують завдання прочитати речення з певними інтонаціями

Отже, у системі традиційних занять урок, побудований на особистісно орієнтованій взаємодії, є найсучаснішим і оптимальнішим у навчально-виховному процесі, тому що він передбачає врахування індивідуально визначеного підходу до кожного учасника, стимулює пізнавальну активність, визначає шлях для здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок.

Особистісно зорієнтований урок – це шлях до формування творчої особистості.

Як класний керівник третій рік веду виховну роботу, яка поєднує в собі традиційні форми та методи роботи класного керівника та нетрадиційну, але таку важливу галузь – своєчасну психологічну допомогу вихованцям та їх родинам. Для цього використовую тестування, тренінги та індивідуальні консультації. Багато часу приділяю морально-етичному вихованню учнівського колективу, формування почуття обов’язку, відповідальності, культурної поведінки. Для цього проводила бесіди та години спілкування: «Єдина справжня радість – спілкування», «Дружба», «Життя дається тільки раз», «Культура поведінки в гостях» та інші.

Дає позитивний результат правоосвітня робота, метою якої визнаю розуміння і потребу дотримуватися законів України. Впроваджую ефективні технології превентивного виховання, які виконують розвивальну функцію і формують громадську активність учнів. Для реалізації всіх цілей і завдань добирала такі виховні технології, як години спілкування: «На порядку денному твій характер», «Як згуртувати наш учнівський колектив», тренінг «Який я».

Формую екологічну культуру школярів – година спілкування «Чорнобильська катастрофа», робота над проектом «Кімнатні квіти».

Значна увага приділяється формування здорового способу життя.

Шкільні будні і свята учнів 7 класу